Давним-давно у день щасливий,
Родився хлопчик на землi,
I у душi емоцiй злива:
“Наслiддя Бог дає менi!”
Маленькi ручки, милi очки,
Таке крихiтне немоля!
“О, Боже, дай Tи йому рочки,
Щоб вирiс вiн таким як я.”
“Таким як я? То ж менi треба,
Зразок хороший подавать,
I мудрости просити з небa,
Його до Бога направлять!”
I почалась наша дорога,
Синок росте – мудрiю я,
Радiю, плачу, прошу Бога,
Тому й то сива голова моя!
Пройшли роки… Синок ось вирiс,
I в тобi бачу я себе,
Надiї не злетiли в вирiй,
I я радiю за тебе.
Бажаю завжди пам’ятати,
Життя нелегке на землi,
З Христом лиш будеш щастя мати,
Вiн лиш його давав менi,
I сам зумiєш тe пiзнати,
Чим серце сповнене моє,
Коли в руках будеш тримати,
Дитятко крихiтне своє.
Хай Бог тебе благословляє,
Хай щастя, радiсть подає,
На рiд твiй милiсть посилає:
Ось це бажання є моє!
03 червня, 2011
